злісні вихватки

1. n

1) образлива (викривальна) промова; випад, вихватка; інвектива, паплюження

2) лайка

2. adj

лайливий; образливий, кривдний

* * *

1) образлива, викривальна мова; випад; інвектива; паплюження

2) лайка, образа

1. n

1) pl вихватки, жарти

2) уникання, ухиляння; виверт

2. v

1) пересуватися швидкими, різкими рухами

2) уникати, ухилятися; викручуватися

3) ав. ухилятися від вогню зенітної артилерії; застосовувати протизенітний маневр

* * *

1) pl витівки, жарти

2) виверт; ухиляння ( від переслідування)

1) пересуватися швидкими, різкими рухами

2) ухилятися, уникати; aв.; cпeц. ухилятися від вогню зенітної артилерії, застосовувати протизенітний маневр

3) шахраювати; обманювати

1) ямка, лунка

2) предмет (малюнок) у формі півмісяця

3) pl припадки божевілля; дикі вихватки

* * *

1) предмет або малюнок у формі півмісяця

2) cпeц. луночка, лунка

3) мaт. двокутник, серпок

1) особистість, індивідуальність

2) відома (видатна) особа (персона); діяч

3) особисті риси; особливості характеру

4) pl вихватки (проти когось)

5) юр. правова особа

* * *

1) особистість, індивідуальність; риси характеру, характер

2) відома, видатна особистість, персона, особа; діяч

3) pl випади ( проти кого-небудь)

4) юp. правова особа; правосуб'єктність

шинковий, шиноцький, шинкарський, корче[о]мний. -кий прилавок - шинквас (- су). -кие радости - корчемні втіхи. -кая совесть - пропита совість (-те сумління), корчемна совість. -кие ухватки - п'яницькі вихватки. -кий поэт - корчемний віршопис.

* * *

комісарський. -ский приказ - комісарський наказ. По -ски - по- комісарському. -ские замашки - комісарські навички, (сильнее) вихватки.

* * *

1) манера. -ры - манери, поводження, (грубые) вихватки. [Панське виховання давали у тому пансіоні: перша річ «манери» (поводження) (Кониськ.). Не люблю я паннів з паничівськими вихватками (Н.-Лев.)]. -ра держаться, вести себя - манера, спосіб поводитися, звичай, поведінка, поводження, (шутл.) поведенція. [Кожен край має свій звичай (Приказка). Було щось таке натуральне, хлопське в цілій його поведінці (Франко). Така їхня поведенція (Київ)]. Приобрести -ры - здобути собі манер, (ирон.) набратися манер. [Цих манер він набрався в салонах одеських купців (Н.-Лев.)]. Изящные манеры - елегантні манери, добірні манери. Непринуждённые -ры - вільні манери, вільне поводження. Скромные -ры - скромні манери, скромне поводження;

2) маніра и манера, спосіб, штиб, (вульг. диал.) манорія. [Особлива маніра стилістична (Грінч.). Засвоюють його літературну манеру (Єфр.). То такий спосіб у Москві (Крим.). То він жартує. Це в його така вдача, така манорія (Н.-Лев.)]. -ра разговаривать - спосіб розмови (розмовляння). [Залишімо цей спосіб розмовляння (Крим.)]. -ра говорить - спосіб говорити, говірка говоріння. [З себе була висока, огрядна, говірки скорої, гучної (М. Вовч.)]. У всякого своя -ра - у всякого своя манера, свій штиб. Переменить -ру - відмінити штиб, перейти на инший штиб.

* * *